Новини
Community Action Global Impact

golosievo1 2У природі все взаємопов’язано. Людина, тварина, птахи, земля, річки, повітря, все це одне ціле. Людям треба прагнути не завдавати шкоди природі, а навпаки допомагати їй. А для цього треба знати та любити водойми, рослини­­­­ і тварини, які живуть поруч з нами. Знати - щоби зберегти і захистити. Для цього ми маємо за мету - збагачувати знання дітей про рослини рідного краю, формувати уявлення про життя тварин, про характерні особливості природи рідного краю. Розуміти їх єдність. Виховувати любов до свого краю, почуття гуманності, бережливе ставлення до природи.

Важливим інструментом еколого-освітнього-виховного процесу є екологічні стежки - маршрути, котрі розробляються для різних вікових груп. Кожна еколого-пізнавальна стежка має свою специфіку та особливості проведення занять. Одним із найцікавіших маршрутів парку є стежка “Перстень Мавки”. Його розробили саме для дітей молодшого шкільного віку. Ця стежка знаходиться біля окружної дороги на перетині доріг, які ведуть в Головну астрономічну обсерваторію Національної академії України та Національний музей народної архітектури та побуту України (с. Пирогово). Маршрут знайомить відвідувачів із цікавим рослинним і тваринним світом, історією цієї місцевості, легендами, історико-культурним оточенням. Ця частина лісу знаходиться в центрі перетину шляхів до таких історико-культурних пам’яток як Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир (Феофанія), Свято-Троїцький монастир із печерним комплексом (Китаївська пустинь), Свято-Покровський монастир (Голосіївська пустинь), Гнилецький монастир із печерами у Церковщині.

343Ми проведемо вас лісом, розглянемо різні дерева, кущі, трави та будемо вчитися їх оберігати. Ліс – наше багатство. Ліс – великий друг не лише для людей, а й для звірів та птахів. Для них він рідний дім та годувальник. І найважливіше наше завдання – зберегти цей дім. Все, що росте у лісі приносить користь. При вході в Голосіївський ліс, відразу за окружною дорогою, нас зустрічає різноманітне та різнобарвне узлісся: тополя біла та робінія звичайна, інколи ясен зелений, серед кущів – бруслина європейська та бородавчаста, ліщина та бузина чорна. Місцями переплітаються чагарники та стелиться по землі  північно-американська рослина дівочий виноград п’ятилисточковий. Весною, на узліссі квітують яскравим блакитним кольором фіалки запашні, здалека жовтіють суцвіття мати-й-мачухи. Такий вигляд має узлісся біля Феофанії, де розташована дерев’яна скульптура автора В. Гурського, на створення якої надихнув твір Лесі Українки “Лісова пісня”. З цільного стовбура вирізані постаті юних закоханих, Лукаша й Мавки. Скульптура встановили при вході у Голосіївський ліс, в березні 1986 р., як символ щирого кохання та весняного відродження. Ніхто не міг передбачити трагічну тінь, що невдовзі потьмарила ту весну. Наприкінці квітня сталася Чорнобильська катастрофа, і тепер, почорніла, потріскана скульптура більше нагадує сумну частину “Лісової пісні”. У ній Мавка – втілення тендітної беззахисності природи. А Лукаш, як людина та хазяїн лісу повинен захищати та оберігати її, але дуже часто прикро зраджує. У цій місцевості також збереглися сліди Великої Вітчизняної Війни, у вигляді окопів і траншей - рани природи отримані під час оборони Києва. Згадуємо про цей період історії, про бойові дії, що проходили в  Голосіївському лісі та вшануємо пам’ять тих, хто прославив себе. Звертаємо увагу на окопи, воронки від снарядів, покручені граби – віддзеркалення жаху війни. Більш молоді дерева ростуть рівними. Ті ж, які ще паростками всмоктували в себе людський біль та страхи, викривлені та спотворені. Так і людська душа, постійно пригноблена страхом та безвихіддю викривляється. Тут були запеклі бої. Дерева - свідки війни – знівечені жахом людських дій та емоцій. Це найхимерніші дерева покручені жахом. Можна уявити, як німецькі загарбники у сірій формі гинули та вбивали на цьому місці. Рівні, міцні дерева того ж віку, уособлюють силу духу героїв війни.

Розповідаємо про Головну астрономічну обсерваторію (ГАО), котру засновали 17 липня 1944 р. з ініціативи відомого вченого, астронома й геофізика, О. Я. Орлова (1880 - 1954). Її неофіційна назва - Голосіївська. З нагоди 60-річчя від дня заснування було відкрито малу планету-астероїд № 15675. Вона отримала назву “Голосієво”.

Заходимо у ліс і картина швидко змінюється. Ми потрапляємо у типовий для Голосієва дубово-грабовий ліс. Придивившись, в траві знаходимо всім відому вічнозелену рослину - копитняк європейський. Він нагадує кінське копито, а свою темно-коричневу квітку ховає під листям. Так, це “кінський шлях”. Поряд зростають медунка темна та зубниця бульбиста, зірочник ланцетолистий та підмаренник запашний - типові види листяних лісів.

Велика увагу приділяємо облаштуванню стежок інформативними тематичними стендами. На стежці «Перстень Мавки» встановлено щит «Легенди Голосіївського лісу», спортивний снаряд – Дереводракон, амфітеатр лавок – Зелений клас Лісової школи.

golosievo 7317Ще для стежок НПП “Голосіївський” було розроблено емблеми. Основними принципами вибору символу стежки була наочність, типовість обраного представника біорізноманіття даної частини парку та гармонійне поєднання із кольором маркування стежки. Емблема стежки - це поєднання геометричних фігур: ромб - символізує чотири сторони світу; у нього вписаний подвійний еліпс, що символізує пильне око догляду за природою. Зовнішній еліпс для всіх стежок жовтого кольору, що символізує життєдайне коло сонця протягом року. На жовтому тлі розташована у верхній частині назва “Національний природний парк” (категорія природно-заповідного фонду), а в нижній частині “Голосіївський” (назва установи). Напис чорного кольору, наче дуги вій над оком. Внутрішній еліпс дещо видозмінений: з лівого боку у нього додана петелька, що символізує стрічку Мебіуса – двосторонній безкінечний шлях вивчення природи: фізичний та духовний. Тло внутрішнього еліпсу містить назву стежки та її символ. Для еколого-пізнавальної стежки “Перстень Мавки” було обрано жовтий та зелений кольори маркування. Ця стежина має вигляд каплі (петлі), де збігається початок і кінець. Тому маркування має вигляд зеленої каплі, обведеної жовтим. Символом стежки обрано – квітку наперстянка. Тож однією із ключових екскурсійних зупинок стежки є галявина з рослинами, які нагадують золотий наперсток. Символ стежки - наперстянка, капля (сльоза).

Важливим елементом занять для дітей є розповіді, легенди, казки, ігри. Для цієї стежки у нас є наступна легенда: «Одного разу фея Мілена, молодша сестра Мавки збиралася на свій перший лісовий бал. Щоби сестра на балу була найкрасивіша, Мавка подарувала їй свій чарівний золотий перстень і черевички з лаковими носиками, які ніколи не спотикалися в танку. За бажанням перстень перетворювався у золотий наперсток, і допомагав миттєво пошити чи полагодити будь-який одяг. Мілена хотіла пошити собі найпрекрасніше плаття і мріяла, як танцюватиме на балу. Але в лісі жив підступний Дереводракон. Його лігво серед стародавніх дерев всі знали та оминали. Але Дракон вмів ховатися і використовував для цього нарости на стовбурах та дивні дерев’яні форми. Це були його слуги та шпигуни по всьому лісу. Єдине, що виказувало їх — очі дракона. Як побачиш дивну морду на стовбурі, яка пильно дивиться на тебе, знай, що то слідкують слуги дракона. Поки Мілена спала, поклавши ручки під щічку, Дракон вкрав чарівний перстень і заховав його. Але заховав не десь у печері, а на видноті, аби познущатися. Адже, Дракон дуже не любив сімейство Лісовиків, до якого належала Мілена та Мавка. Прокинулася маленька фея. Дивиться — нема перстеника! Скликала всіх своїх друзів, шукала по всьому лісі… і швидко знайшла галявину, де з одного краю ріс Лаконос американський, нетиповий для її лісу, а з іншого рідкісна Наперстянка із жовтими ковпачками.— Це ж мої черевички з лаковими носиками та мій золотий наперсток! — скрикнула Мілена. — В чому тепер я піду на бал? У мене нема ані прекрасного плаття, ані чарівного взуття! Намагалися знову перетворити рослини на чарівні речі, та не змогли. Сіла фея на галявині, над своїм пророслим золотим перстнем і заплакала. Сльози полилися між пальчиками. Весь ліс сумував разом з наймолодшою із мавок. А Дереводракон зловісно тішився, дивлячись на її горе своїми вогняними очима. Та на допомогу Мілені прийшли її друзі. Усі лісові створіння, квіти, тварини та дерева шукали, як допомогти феї. Дуби та дикі черешні підслухали таємницю дракона. Він використовує химерні форми кори, щоби спостерігати за всім у лісі. Якщо знайти всіх шпигунів довкола Лаконосової та Наперстянкової галявин та перекрити всі очі дракона, перстень та черевички можна забрати! Так і зробили друзі маленької феї. Знайшли всі очі дракона та стали перед ними, аби затулити від них галявину. Махали хто лапками, хто крилами, а хто гілками з листям і казали: «Ми вас бачимо! Ви нам нічого не зробите!» Лютував Дракон, та нічого не міг зробити, бо розкрили його секрет. А без своєї таємниці Дракон безпорадний. Взяла Мілена золотого наперстка, одягнула на свій мізинчик і швидко створила прекрасне вбрання для балу. Взула черевички з лаковими носами, заквітчала коси світлячками і була найпрекраснішою серед фей та мавок на святі того вечора. Дереводракон і досі ховається у лісі, підслуховує та підглядає, але його вже ніхто не боїться. На згадку про його підступний задум ростуть на галявині лаконос та наперстянка. А стежка до них має форму крапельки — сльози маленької фей. А за допомогу дубам лісовий цар подарував особливі відзнаки, одним — яскраві стовбури, іншим – багряне листя з гострими кутами, яке палає восени, наче рубінові ордени. А дикі черешні стали улюбленими деревами Мілени і всі алеї, де мала фея найбільше любить гуляти, оточені черешнями.»

Зупинка “Лаконосова поляна”. Тут зростає цікава рослинка - лаконос американський, листочки якої дуже великі, квіточки спочатку зеленувато-білі густі китиці, а потім червонуваті. А плід в неї це такі чорні блискучі, неначе вкриті лаком ягідки. Блищать ніби ніс на сонці. На цій поляні є альтанка, тут можна відпочити, пограти в екологічні, рухливі, спортивні ігри. Ми перебуваємо у чарівному лісі. Це наше Чарлісся зі своїми легендами та загадками. Тут встановлено два щити з рослинами і тваринами, яких можна зустріти на стежці. Тут нам може відкритися незнаний світ зовсім поряд. Варто лише придивитися, дослухатися до голосу птахів та вітру. Далі мандруємо лісом, де стежка повертає і проходить там, де панують дерева черешні та червоні дуби. Особливо мальовничими ці ліси на весні, коли квітують первоцвіти, і ми насолоджуємось їх різнобарвним килимом. Синіють проліски серед гурту рястів, а рясти прикрашають землю різними кольорами: рожевим, бузковим, білим. Трохи пізніше квітують черешні, а восени яскраво червоніють листя дуба червоного. Недалеко від маршруту бачимо блакитні дуби. Що це? Це – накипні лишайники світло-блакитного кольору. Тут є й інші лишайники та різні мохи. А під поваленим деревом у своїй хатці ховається сім’я їжачків. Тут може пробігти зайчик чи мишка. Далі рухаємося вздовж окопу і виходимо на початок стежки, де і закінчується кільце, яке ми називаємо капля. Тут можна перепочити і згадати про те, що побачили і чого навчилися на стежці. Провести підсумкове заняття: Що тобі запам’яталось на маршруті? Хочете вірте, а ні то перевірте: равлик рухається зі швидкістю 30 см за годину; коник-стрибунець може стрибнути 3 метри у довжину; зайці і білки живуть близько 10 років; білка може мати кілька гнізд: головне і запасне; мурахи ніколи не сплять, тощо. Все живе на землі має одну колиску, її ім'я - Природа. Природа – джерело життя на Землі. Любити природу значить бути її частинкою, берегти її, не шкодуючи сил для її збереження і процвітання.

Олена Крижановська

Галерея

Copyright © 2009-. GEF Small Grants Programme.